Чому успішна юристка в 34 роки почала кар'єру з нуля у дизайні.

Ната здобула юридичну освіту в Італії, куди в 16 переїхала до своєї мами. Ще підліткою приміряла на себе підробітки нянею та офіціанткою. Пізніше вона викладала мову і навіть працювала у адвоката за спеціальністю. Маючи європейський диплом, знання італійської та досвід укладання договорів, Ната пішла у сферу логістики — ці навички виявилися саме тим, що шукав роботодавець, і вона стала на своє місце, наче деталь пазла. 

Наступним щаблем у кар’єрі Нати стала позиція менеджера в одній із найбільших АЗС України. 

Загалом мені всього вистачало, чесно. Дуже подобалася моя робота. Я багато працювала з людьми: із бізнесом, зі своїми менеджерами, підопічними і клієнтами — для того, щоб розуміти їхні потреби та покращувати наш офер.

Міграція в Італію та робота, яку можна «везти із собою»

У 2022 році початок повномасштабки став періодом вимушеної міграції. Зі своїм сином і подругою, яка має двох дітей, поїхала від вибухів до Італії. Усіми силами Ната намагалася утримати своє місце в компанії і працювала дистанційно. Зізнається, що це ніколи не було на 100%, бо приходила вона після денних змін на інших роботах. Волонтерила для біженців, співпрацювала з асоціаціями підтримки українців та утримувала дитину. 

Приблизно в той момент я вирішила, що моя робота має бути такою, яку я зможу везти із собою у будь-який куточок світу, де б не застало щастя чи нещастя.

Онлайн-робота дарує свободу дій, і щоб її по-справжньому відчути варто спробувати себе у ролі розробника, дизайнера або ж AI-експерта. У aem college ти можеш обрати будь-який курс — від «Інтерфейсника», де в UX/UI можна зайти з нуляза 4 місяці, до гайду по роботі з Figma, який можна пройти усього за 2 тижні.
А з нашим студентським значну частину навчання ти зможеш отримати безкоштовно. 

Ната була цінною частиною команди. Навіть під час війни в Україні співробітникам компанії оплачували додаткові навчання для розвитку. І на одному з таких вона вперше детальніше дізналася про UX дизайн від менторки.  Ната навіть почала порівнювати деякі задачі зі своєю тодішньою роботою, де також працювала з клієнтами. Але, за її словами, у диджиталі оцінюють інший тип продукту.

Із новою для себе сферою Ната почала знайомитися сама — читала багато різних матеріалів, підписувалася на блогерів, зокрема й на aem college і Артура Бусілкова. Перші курси, де Ната отримала сертифікат, стали ознайомчими. 

Буквально після декількох уроків я зрозуміла, що мене не стараються навчити чомусь особливому, а просто пояснюють, як користуватися інструментом. Проте деякі викладачі все ж таки виявилися профі, які розуміють, що дизайн не лише про кольори й розміри кнопок.

Діти, декілька робіт та навчання від Артура: як поєднувала 

В Італії Ната працювала на кількох роботах одночасно, бо вдома загалом чекало троє дітей, яких у Європу привезли подалі від російських атак. Вивчати нові функції, брати участь у челенджах та виконувати домашки від aem можна було лише вночі. Цей час Ната використовувала максимально продуктивно, розбираючи уроки.

Мабуть, найбільший мій фейл — думати, що процес самого дизайну — основне. Насправді ж це приблизно 20 % часу від роботи над проєктом.

За словами Нати, навчання від aem вона обирала інтуїтивно, бо у відео Артура бачила спільність цінностей. У блозі засновник IT-коледжу неодноразово згадував, що Figma — інструмент, яким за бажання дуже просто навчитися користуватись. Основна ж частина — місія, стратегія і розвиток, бо важливо, як дизайнери мислять, чи вміють себе презентувати, захищати власні погляди та ідеї. 

Реклами в стилі: «навчу користуватися Figma за один місяць», — узагалі мене не чіпляли.

«Бах! І після 30 — я дизайнер»: про сором та перші у кроки у невідомому напрямку 

У період навчання, роботи та ще й догляду за дитиною Ната знаходила вільний час, скорочуючи кількість сну. Вихідні у цій послідовності обов’язків узагалі не фігурували. Роботодавці з України поставили перед нею умову — повертатися або ж звільнятися. Ната обрала другий варіант та почала працювати на повну ставку в італійській компанії. Говорить, що цю роботу обирала вимушено, і не там було жодних стимулів для розвитку. 

Я розуміла, що просто стою на місці. Роблю те, що потрібно для виживання, а не те, що подобається чи те, що допомагає рости. Я доволі амбіційна людина, і точно би на цьому не зупинилася.

Місяці, коли потрібно було вирішувати далі і при цьому тягнути на собі вже наявні обов’язки розтягнулися на пів року. Наступним і найскладнішим кроком для Нати виявився процес надсилання резюме. 

Я людина, яка все життя вчилася і мала успіхи у зовсім іншій сфері. А тут бах!  І у тридцять чотири роки вона вирішує, що тепер дизайнерка! Мені було і трохи соромно, і загалом я не знала, як мені на це все діло наважитися.

Зараз вона одночасно веде два великих проєкти і ще один — у бізнес-девелопменті. Три абсолютно різні компанії з полярними ролями, де вона UX-дизайнерка, продакт-менеджерка і просто дизайнерка. 

Оптика на 500+ магазинів: коли дизайн — це ще й про логістику

У першому проєкті Ната просто з нуля намалювала non-transactional сайт для великої мережі оптики в Італії із понад 500 магазинів. 

У кінці вересня у них запустився повноцінний e-commerce — вже з прайсом і  можливістю купувати товари. Найціннішим у цьому проєкті Ната вважає не сам дизайн, а все, що довкола нього.

Дизайнерка тісно співпрацювала з розробниками, з менеджментом, з рітейлом і з франчайзингом, бо в компанії є і власні магазини, і франшиза. Вона каже, що це був шанс побачити бізнес зсередини — як усе виглядає з юридичного боку,  маркетингу, логістики. 

За словами самої Нати, дизайн — це не тільки про красиві макети, а про те, щоб розібратися, як насправді влаштований бізнес. І це, за її словами, супер цінний досвід, бо такі навички переносяться потім на будь-яку нішу.

Проєкт, до речі, буде тривати ще роками — попереду підписка на контактні лінзи з доставкою додому та запис на прийом у магазині. Так що це не одноразова історія, а довгий шлях разом із командою.

Вино, сім брендів і стратегія без знижок

У другому проєкті Ната приміряла на себе зовсім іншу роль — тут вона продакт-менеджерка. Теж e-commerce, тільки у винній ніші — для виробників вина з більш ніж сімома брендами, які продаються через великі маркетплейси.

Завдання стояла непросте: зробити так, щоб бренди не конкурували між собою, не «наступали один одному на п'яти». Суть у тому, що йдеться не просто про гарний продукт, а про стратегію. Як зробити так, щоб сайт продавав, але не за рахунок низьких цін, бо договори з HoReCa просто не дозволяють опускати ціни.

У цьому проєкті вона була посередницею між бізнесом і партнерами, а ще — у ролі ґайд-дизайнерки, якій підпорядковувалась колега з цієї ж сфери. Тобто крім стратегії вона ще й веде людину. Попереду — лаунч, а за ним хочеться запустити лояльність і підписку. Вона сподівається продумати частину стратегії сама, а потім передати бриф дизайнерці, яка вже втілить це у макетах.

Третій напрямок — бізнес-девелопмент у ніші страхування. Це теж велика компанія, якій потрібен редизайн. Тут Ната — дизайнерка без додаткових ролей. Основна особливість у тому, що це взагалі не e-commerce — для неї це нова територія. Завдання зробити сайт страхування цікавим, не нудним, і водночас таким, що відповідає всім нормам закону, адже на сайті мусить бути купа обов'язкової інформації, яка дозволяє клієнтам купувати хоча б базові страхові пакети.

Мама, яка їздить 70 кілометрів на роботу

Ната знову живе в Італії (як і тоді, коли була підліткою, яка тут навчалася). До дев'ятої вона їде в офіс, який за 70 кілометрів від дому (хоча часом рятує смартворкінг). 

До цього часу встигає зібрати дитину в школу, приготувати ланчбокс і відвезти. Потім цілий робочий день — і знову додому, де вона вже не дизайнерка й не продакт-менеджерка, а мама: готує, виконує із сином домашні завдання,, складає речі для наступного ранку, читає книжки. 

А зараз Ната додає собі ще один рівень завантаженості, бо вирішила ще й вступати на магістратуру з продакт-менеджменту. Попри всі робочі задачі та хатні справи, вона намагається знаходити час на спорт і подорожі.

«Я — людина-дім»

Ната з теплом згадує, що навіть у поїздках носить дім із собою. Бере із собою в дорогу дрібні речі з дому. Наприклад, везе улюблену пахучку, а в готелях користується своїми рушниками, бо не любить чужі. «Я людина-дім», — каже про себе Ната.

Уперше до Італії я переїхала, коли була підлітком. Мені було дуже непросто зробити дім у цій країні. Але тепер мій дім тут, а ще там, де моя дитина.

Спочатку поскаржитися, а потім усе зробити

Ната без сумнівів називає себе впертою і амбітною. Дуже влучно описує свій патерн поведінки так: «Я все зроблю, але мені перед тим треба попанікувати. Спочатку — обов'язково поскаржитися, що не впорається, що все дуже важко, що все набридло. А потім вона завжди все робить, навіть якщо доведиться постійно працювати понаднормово. 

І хоч Ната жартує, що піде працювати секретаркою в держустанову з графіком з 9.00 до 11.00 (з усієї повагою до тих, хто виконує цю роботу) за менші гроші, але і з меншим стресом — цього, за її словами, ніколи не станеться. Вона завжди досягає того, що їй потрібно і цікаво.

«Менше боятися, більше довіряти собі»

Ната згадує, як перші півтора року на позиції в новій фірмі постійно боялася говорити. І це за умови , що раніше вона такого ніколи за собою не помічала, бо завжди була впевнена у своїй точці зору і ніколи не боялася її озвучити.

Цього ж разу все було настільки новим, що вона переважно мовчала. А коли нарешті заговорила — її почали цінувати набагато більше, і це було дуже приємно. Ната навіть шкодує, що так довго не наважувалася висловлювати власну думку.

Я б собі тоді сказала менше боятися, а більше довіряти.

‍