Окупація, переїзд, робота в б'юті салоні. Потім стажування в BMW Group в 20 років.

Арина малювала з самого дитинства.

Не як хобі між уроками, а по-справжньому. Дизайн-ліцей, фешн дизайн, графіка, інтер'єр. Все життя було про щось візуальне і про бажання це створювати.

Але в якийсь момент стало зрозуміло: малювати картини і продавати хендмейд це не той шлях. Хотілось щось де є і творчість, і система, і за що реально платять.

Так з'явився продуктовий дизайн. Не з реклами, не з ютубу. Був друг сім'ї Костя, який давно в ніші та розуміє як влаштована індустрія зсередини. Він і підказав що UX/UI дизайн це саме те де вона буде на своєму місці. Так і почався її шлях до коледжу.

Але спочатку був 2022 рік.

Її місто окупували. Сім'я зібралась і виїхала. Спочатку до Греції на кілька місяців, потім до Німеччини. Мюнхен став новим містом у 18 років, без мови, без знайомих, з нуля.

Як і для більшості Українців.

Перший час треба було знайти роботу. Пішла працювати в б'юті салон. Hair extensions, фізична праця, щодня руками. Ще вступила до університету на AI and Sustainable Technologies.

І десь посередині між роботою, університетом і спробами не загубитись у чужому місті почався серпень 2023, тоді вона й прийшла в aem college на програму Інтерфейсник.

Режим, який важко уявити збоку.

Робота. Університет. Курс. Майже весь вільний час йшов на навчання. Але, каже що не було моменту коли хотілось кинути. Просто розуміла що це треба пройти.

А вже в травні 2024 Арина здала останні домашні завдання в коледжі. Та почала шукати нові можливості.

Приблизно через пів року після закінчення курсу її знайшли через LinkedIn. Німецький стартап, dental oral care продукти, teeth whitening strips. Власник шукав дизайнера і зупинився на Арині.

Договорились що вона бере на себе все — фізичний дизайн упаковки, маркетингові креативи для Amazon, вебсайт, соцмережі. Один продукт, одна людина відповідальна за все візуальне.

Від коробки до стрічки в Instagram. Для когось хто тільки закінчив навчання це великий обʼєм на плечах.

Але в неї вийшло.

І весь цей час десь збоку жила ідея про BMW.

Арина надсилала резюме в BMW Group декілька років. Не один раз і не два. Відмова за відмовою, і ти надсилаєш знову, тому що просто знаєш що хочеш саме туди.

Обʼєктивно, більшість вже б здалися.

Їй подобалась авто індустрія. Але справа не тільки в машинах. BMW модерна компанія з культурою яка пасувала її уявленням: довіра, відкритість, ніякого мікроменеджменту.

Ти повноцінний учасник, а не гвинтик.

Одного дня побачила відкриту позицію. Знов відправила CV. Через два-три дні прийшло запрошення на інтерв'ю.

Розповідала про себе і свої проєкти повністю німецькою.

Наступного дня прийшла відповідь. "Thank you so much for the lovely chat yesterday. We were very happy to meet you. We would like to offer you an internship with us."

Вона і скакала від щастя, і плакала одночасно.

Не тільки тому що BMW. А тому що після стількох відмов, на кожну вакансію, місяцями, важко не здатись. І ось не здалась.

Стажування почалось у лютому 2026.

Зараз вона в команді Innovation and Emerging Technologies.

AI, Robotics, Quantum Computing, LLM. Арина робить дизайн для проєктів команди, newsletter, ітерації вебсайтів. Підтримує весь відділ з дизайн-питаннями, будь-хто може прийти з задачею.

Каже: найбільше здивувало як тут ставляться до стажерів. Ніякого "ти ще вчишся, ось тобі просте завдання". Ти відповідальний за свою роботу точно так само як і всі інші. Ніхто не стоїть над душею, ніхто не перевіряє кожен крок. Довіряють.

Мова в команді переважно німецька. Деякі колеги спілкуються англійською, але 99% комунікації це все одно deutsch. Арина каже прямо: без німецької в великій компанії в Німеччині шанси майже нульові. Вивчити можна.

Але вивчити і почати реально говорити це зовсім різні речі.

Вона зрозуміла це ще в салоні. Коли щодня повторюєш одні й ті самі слова з одними й тими самими людьми, мова не росте. Треба змінювати середовище, говорити з різними людьми про різне.

BMW і є те середовище.

Тут є один момент про портфоліо.

Те що врешті відкрило двері: не спеціальний проєкт під BMW і не кейс з автоіндустрії. Просто сильне загальне портфоліо. Три-чотири проєкти, один з яких вона вела повністю сама. Той самий стартап з dental strips, де від упаковки до Amazon все було на ній.

Але "сильне" тут означає конкретне. Сильне продуктове портфоліо це не набір гарних екранів. Це демонстрація мислення: яку проблему вирішувала, чому прийняла саме це рішення, що не спрацювало і що зробила по-іншому.

Компанії рівня BMW дивляться не на те як виглядає кінцевий екран.Вони дивляться чи ти розумієш що стоїть за ним.

До сімнадцятої-вісімнадцятої Арина в BMW. Потім зал. Потім знов навчання.

Читає, дивиться новини з AI, намагається комбінувати як може. Мюнхен їй подобається. Парки, зелень. Каже: обожнює тут гуляти.

Двадцять років. Нове місто, нова мова, університет, стажування в BMW і весь вільний час на розвиток.

Звичайний день. Але її власний.

В 20-30 років це найважливіший період.

За класикою, запитав її: якби могла повернутись на старт, що б сказала собі?

Просто нагадала б собі не здаватися. Якщо отримуєш сто відмов, сто перша може бути позитивною. Але ти цього не дізнаєшся якщо не спробуєш ці сто разів.

І ще одне. Не занижувати своїх скілів, але й не жити в ілюзії що ти найкращий.

Ринок рухається щодня. Хтось щодня стає більш конкурентним. Тому розвиток це не опція, це умова. Але здаватися — точно ні.

Арина була студенткою нашого коледжу. Якщо тобі цікаве направлення інтерфейсного дизайну, але є багато страхів та питань — ми допоможемо розібратися.

Забронюй індивідуальну консультацію.