Скловата на складі в Польщі, потім галєра за $700. Перші інвестиції в 25 тисяч доларів.

Іван вчився на другому курсі, коли вперше серйозно задумався, ким хоче стати. Спочатку вивчав фронтенд, але через три місяці кинув. Потім було ще одне направлення, але теж так собі...

Перший клієнт — це брат друга, який попросив зробити логотип і мерч на футболки, та заплатив за це 200 гривень. Всі ці гроші він прогуляв за один вечір на якісь дрібнички.

Пізніше, взяв два проєкти на фрілансі (малював прості лендоси), і тоді вже заробив близько 5 тисяч гривень. Зрозумів, що в цьому направленні є можливості. Та вирішив продовжувати.

Але, потім почалась війна, і він переїхав в Польщу, та дизайн відійшов в сторону.

Перший час працював на фізичній роботі за копійки. Білорус, який прийшов разом з ними, чомусь отримував на 15 злотих в годину більше. Просто так вийшло, але було неприємно.

Одного разу Іван закидав пакет зі скловатою, пошкодив спину і в той момент зловив себе на думці, що щось йде не так.

Зміна тривала з 6 ранку до 10 вечора. Він приходив додому близько 11 ночі, падав і відразу спав, а вставав о 4:30, брав з собою їжу, снідав і знову їхав на роботу. І так по колу.

Але ці гроші він уже не прогулював, вони просто лежали. І вперше зʼявилось відчуття, що в нього є подушка безпеки хоча б на пару місяців вперед. Жив тоді з батьками, тому за житло платити не треба було, а на їжу і дрібниці вистачало.

Тому він дав собі два-три місяці нічого не вирішувати, і чесно зізнався, що гнути спину більше не хоче. Просто задовбало.

Після цього Іван повернувся в дизайн.

Брав піратські уроки, дивився YouTube, влаштувався дизайнером на галеру, де заробляв 700 доларів. Потім перейшов на іншу і там уже випросив трошки більше. 1100 доларів.

p.s для Європи це буквально 2 копійки — кажу це, щоб не було коментарів "ага, а як влаштувався туди?". Це теж саме, що прийти в Україну на позицію із місячною зп в $200. Багато мізків не треба.

Сидів, рухав пікселі, тягав кнопки вліво-вправо, розбирався з Figma. І йому це капець як подобалось.

Паралельно він пішов вчитись до нас, на Інтерфейсник, а галєру в якийсь момент закинув. Через пів року, в червні знайшов перше місце роботи. За цей час він зрозумів, як продавати і презентувати себе, як знаходити можливості. Після, все було простіше.

Далі був період тестувань своїх ідей. Хотілося створювати щось своє.

Проєктів було багато, і частину з них Іван сам називає тимчасовими, бо просто тестував свої ідеї.

Був, наприклад, продукт, який давав сигнали куди піде валютна пара, вгору чи вниз. Не вийшло. Потім хотів зробити AI-бота, який сам торгує замість нього, і теж не вийшло. Пізніше, почав будувати AI-брокера, який допомагав би з фінансовими угодами, але на нього просто не вистачило грошей.

Перші 10 тисяч доларів прийшли завдяки своїй агенції, але тривало це не довго.

Спочатку вони займались цим part-time, а пізніше вирішили повністю віддатися в цей бізнес. В команді було всього троє, він сам, дизайнер і framer розробник.

Працювали в ніші нерухомості, із забудовниками. Покривали сторону бронювання та оплат через інтерфейс. Стратегію, пошук клієнтів і генерацію лідів Іван вибудовував сам. Написав через Claude Code парсер, витягнув свою цільову аудиторію і пішов в холодні розсилки, поки що без жодного фільтра, тому інколи ті повідомлення летіли просто в нікуди.

Незадовго до цього він був на конференції в Катовіце, теж повʼязаній з цією сферою. Поїхав туди, бо планував сам інвестувати свої гроші, і просто хотів послухати різних людей. Там познайомився з людиною, яка пояснила йому всю кухню зсередини. На якому етапі забудовник починає робити сайт, на якому вже збирає кошти на квартири, як це все влаштовано.

Через два місяці агенція виходила на 10 тисяч доларів чистими йому в карман. І так повторилось двічі.

Для нього це від початку був експеримент, плюс сама ніша виявилась дуже специфічною.

Зробив одному добре, він тебе порекомендував, але цей хтось може бути конкурентом когось іншого, а той інший має великі контакти і при бажанні може тебе придушити навіть як виконавця. Івана це напряму не зачепило, але атмосферу він відчув, і вона теж вплинула на рішення піти далі.

Навіть встиг створити свій продукт та залучити 25 тисяч доларів інвестицій.

Це була онлайн-примірка, на яку він зібрав 25 тисяч доларів. Щоб можна було віртуально одягати на себе речі та аксесуари.

Або, наприклад, кросівки.

Його головна проблема була в тому, що він поспішив. Продукт з командою почали будувати тоді, коли не вистачало правильних рішень. Вони зʼявилися пізніше. До того ж він не зміг правильно показати цінність продукту на ринку, щоб залучати більше інвестицій та користувачів. Перший досвід, але цікавий.

Зараз Іван будує рішення для весіль.

Модель схожа на Букінг, але для іншої ніші. Після тестів зрозуміли що працює, як їм хотілося, та продовжують його масштабувати.

Під це він зібрав сильну команду. Та в цей раз вже взяв сильних маркетологів, які розбираються в organic growth і в тому, як продаються послуги через соц. мережі.

Як він усе це поєднує? У нього кожен день закріплений під свій тип задач. В понеділок це стратегія, воронки, пости і зйомки. Все одразу, щоб не розмазувати по всьому тижню. Четвер і пʼятниця дзвінкові, на ці дні він ставить консультації і групові сесії. Загалом працює з 8 до 6-7 вечора.

Каже, що сильної втоми від цього нема, навпаки бустить. Без такого ритму він би просто закінчився як людина.

Особистий бренд Іван вважає що потрібен, і логіка тут проста. Будь-яку послугу набагато легше продавати тоді, коли тобі вже довіряють, а саме бренд цю довіру і будує.

Найбільше він тоді недооцінював партнерства та правильні контакти. Багато робив самостійно.

Бо насправді масштабують не гроші і не ідеї, а люди. Погана команда навіть з купою грошей зробить повну фігню, а хороша команда навіть з найглибшої дупи щось та витягне.

Я запитав його, якби міг повернутись на старт, що б сказав собі тоді? Відповідь була нетипова:

Напевно нічого. Бо тоді б я не отримав того практичного досвіду, а саме він зробив мене таким, який я зараз є. Майбутній досвід створить моє майбутнє, тому я б нічого собі не казав. Я б навіть з собою не розмовляв.

Іван робить карʼєрні консультації для ux/ui дизайнерів. Можеш написати йому прямо в особисті Телеграму.

До речі, нещодавно писали про те, як сьогодні новачкам з нуля входити в айті та шукати собі клієнтів або компанії. Також, пояснили чому "старички" з 10-річним досвідом нікому непотрібні.

Як ти розумієш, він був студентом aem college. Проходив програму Інтерфейсник. Якщо резонує — бронюй місце на індивідуальну консультацію тут.