Як сьогодні шукається робота "на мертвому ринку" в айті? Що робити новачкам з нуля?

Останні роки можна бачити постійне обговорення "мертвого айті" від новачків які кидають своє резюме в сотні компаній й не отримують відповідей. Та, до цього списку додаються старички з галер.

Це настільки стало абсурдним, що називаю це "романтикою бідності", бо замість чітких та конкретних дій маси створюють у своїй голові ілюзію того що світ без можливостей. Щиро в це вірять та втягують туди інших.

З однієї сторони я їх розумію.

Але, з іншої — дизайнери з ретейнерами по $7-8 тисяч доларів на місяць. Профі до яких клієнти приходять самі з набросками зробленими в AI і просять довести до розуму за €60 на годину.

Спеціалісти яких знаходять на Fiverr і одразу пропонують довгострокову співпрацю без жодного CV і без жодних стандартних процесів рекрутингу.

Ті самі професії. Майже однаковий ринок.

Глобально різний результат.

IT-світ змінюється останні роки. Дуже повільно та майже непомітно. І більшість продовжують грати за старими правилами і дивуються чому не виходить.

В цій статті розберемо все по частинах. Подивимось чому галерні старички з десятьма роками досвіду раптом стали непотрібними. Чому новачок з Figma і гарним портфоліо сидить без роботи місяцями. Що змінилось на ринку глобально і чому бізнес більше не наймає так як раніше. Поговоримо про AI.

І в кінці буде конкретний план що робити якщо зараз відчуваєш що стоїш на місці або боїшся майбутнього де ШІ тебе замінить.

Сподіваюсь, ти любиш читати.

Забігаючи наперед скажу, що якщо любиш короткі подкасти, то вони є в боті нашого коледжу (записував їх від себе).

Два світи які існують одночасно.

Нещодавно на консультацію приходив чоловік, який хотів стати дизайнером. Точніше, хотів дізнатися, чому в нього вже рік не виходить знайти собі роботу.

Весь цей рік він навчався. Але не на курсах. А в переписках з ChatGPT. Який йому радив що читати, як будувати карʼєру та як створювати портфоліо.

Він слухав, все робив. Відправляв резюме.

Всі відмовляють. Роботою й не пахне.

Починаємо розбиратися глибше. Інформації в нього багато. Розуміння того що із цим робити— немає взагалі. Він знає як виглядають інтерфейси але не розуміє навіщо вони існують і яку задачу вирішують для бізнесу. Не розбирається в продуктових процесах, і не знає що це таке.

І таких людей багато. Не тільки новачків які щойно зайшли в професію. А й тих хто провів в ній п'ять, сім, десять років... Працювали в компаніях, виконували задачі, отримували зп-шку. А потім ринок їх викинув й вони залишилися буквально ні з чим.

З іншого боку є ті в кого виходить. І їх теж вистачає. Денис який будує трейдинговий термінал для клієнта з Дубаю і отримав оффер за півтора тижні без стандартного CV.

Ліка яка ніколи не мала жодного дзвінка з клієнтами і заробляє €60 на годину з клієнтами з Австрії.

Яна яка знайшла першу роботу ще до того як закінчила навчання — через те що просто показувала свою роботу публічно.

Вибач, що доводиться відсилатися на людей з нашої спільноти. Але, є можливість це робити, тому що кожного тижня публікуємо від 2 до 3 нових статей про те як в інших вийшло.

Але, щоб не залишатися балаболом, який розповідає тобі про успішний успіх, я пройдуся по кожному з фактів й наведу ряд прикладів, які йдуть за межі "дихати маткою".

Як змінився ринок і чому старі правила більше не працюють?

Раніше IT виглядав інакше. Бізнес приходив у великий outsource (мало людей = агенції, багато людей = галера) й просив зробити їм застосунок, сервіс, сайт, маркетинг й так далі. Просто давали гроші й чекали результат. Збирали величезні команди й заливали шалені бюджети, тому що диджитал світ був космосом.

Сьогодні все інакше. Величезна кількість фізичного бізнесу (який раніше заносив кеш, щоб опинитися в онлайні), вже розібралися що існує інтернет. Та більше не хочуть платити за 20 зайвих людей в не своїй команді, які роблять все поверхнево й не розуміють глибину їх продукту.

А ось й скорочення "старичків".

Замість цього бізнес будує свої in-house команди. Невеликі, але глибокі. Де кожна людина розуміє що вона робить і несе за це відповідальність. Де немає зайвих менеджерів між розробником і власником. І де результат видно одразу.

Outsource як модель здувається не тільки в Україні через війну. Це глобальна тенденція. Великі tech компанії в 2022-2023 масово звільняли людей — Meta, Google, Amazon, Microsoft. Тисячі позицій. І це було не просто скорочення витрат. Це було переосмислення скільки взагалі потрібно людей коли є правильні інструменти і правильні процеси.

Але є ще одна причина про яку рідко говорять. Старі продукти стали непотрібними. Пачки стартапів які створювались на хайпі здулись. Ніші які були трендовими п'ять років тому сьогодні інші. І це нормально.

Тому, це не "AI вбиває професії", а ринок рухається вперед, стає іншим, стабілізується й оновлюється. На жаль, до цього готові лише сильні професіонали, які мають своє бачення.

p.s те що хтось просидів 395 роки в одній компанії — НЕ означає що він професіонал. Зараз про це поговоримо...

Галерні черві з 10-річним досвідом сьогодні нікому непотрібні.

Є окрема категорія професіоналів яким зараз особливо складно. Вони провели в одній або кількох компаніях багато років. Вони справді вміють робити свою роботу. Але опинившись в моменті на відкритому ринку раптом розуміють що їх ніхто не бачить.

І вони не розуміють чому.

Відповідь проста і вона болюча. Галера ніколи не вчила їх думати самостійно. Вона вчила виконувати. Приходила задача та вони її робили. Продакт-менеджер, тімлід, власник... хтось завжди був над ними і тримав все в своїх руках.

Сам спеціаліст був гвинтиком в системі. Якісним гвинтиком, часто дорогим. Але гвинтиком. Смішно і боляче.

Сьогодні ці люди виходять на ринок і роблять те що звикли. Відправляють резюме. Чекають. Дивуються тиші. Бо раніше ж якось потрапили на нову галеру за тиждень. Значить і зараз так само має спрацювати.

Не спрацює. Бо бізнес сьогодні дивиться не на роки досвіду і не на список навичок в CV. Він дивиться на те чи розуміють його продукт. Чи можуть взяти відповідальність. Чи дивляться ширше за свою точкову задачу.

А галерний дідусь часто не може навіть пояснити яку цінність він приносить бізнесу. Він може розповісти що він робив, та наскільки в нього багато різних технічних навичок. Але навіщо це було потрібно — питання яке ставить більшість з них в ступор.

З іншої сторони є новачок, який щось вміє, але сотнями отримує відмови.

Людина пройшла курс. Навчилась користуватись Figma й малювати інтерфейси. Зробила кілька кейсів для портфоліо. Відкрила DOU або Work.ua, знайшла вакансії і почала подаватися на всі підряд. Хтось піде ще на Linkedin (хоч щось).

Та потім класичне "Денис, ми вирішили рухатися з іншим кандидатом. Дякую за ваш час!". То виходить ринок мертвий? Що відбувається? Де всі інші беруть роботу?

Насправді масова відправка резюме це єдине що здається логічним. З однієї сторони це можна зрозуміти... бо це ж працювало постійно! Це стандартний процес.

Це ж як після університету та 7 років навчання в тебе буде класна робота!! Хоча, почекайте...

Коротше, на жаль, твоє резюме сьогодні складно помітити. Воно нічим не відрізняється від сотні інших. Там просто опис того що ти вмієш робити... й напевно історії досвіду.

Очевидно, що title з назвою Apple тобі сильно допоміг б. Або будь-яке велике імʼя з big tech. Але, навряд чи ти будеш з ним битися за найм в Українську агенцію на тисячу доларів.

Рекрутери самі в шоці. Бо їм складно обирати між "однакових" кандидатів. Тому, частіше це доля успіху що на тебе звернули увагу, або що ти подався швидше за інших. Або, тому що рекрутер це твій гарний знайомий. Або, якщо твоє CV має дікпік на першій сторінці (не раджу цю стратегію).

Голодні ігри.

І тут є ще одна проблема яку мало хто бачить. Новачки часто навіть не розуміють на яку позицію вони подаються. Наприклад, UX/UI дизайнер який шукає роботу, подається в агенцію яка займається виключно веб-дизайном. А це цілком інше направлення, в якому потрібно більше розумітись на маркетингу ніж на цифровому продуктовому дизайні.

Раніше в IT наймали тому що мало було тих, хто може намалювати або зверстати сайт. Сьогодні будь-яку навичку можна вивчити за тиждень. Тому так званні hard-skills самі по собі більше не є цінністю. Цінністю є те що ти з ними робиш і для кого.

Нагадую, що до рятування твоєї карʼєри залишається трошки. Поки вивчаємо детально проблематику. Тому що критично важливо зараз подивитися правді в очі.

До речі, твоїм друзям це теж може бути корисно. Якщо є на думці той кого потрібно рятувати — закинь йому посилання.

А якщо хочеш turbo підхід, то ми безкоштовно робимо групові розбори від коледжу, які я веду особисто. Кожен приходить та ділиться проблемою, а ми це вирішуємо. Реєстрація можлива лише з закритих розсилок в нашому боті.

Дизайнер малює пікселі. Розробник пише код. SMM-ник робить картинки. А бізнес хоче заробляти ;(

Нещодавно побачив пост в Threads який добре ілюструє проблему. Дизайнер публікує красивий мокап сайту і запитує: скільки на вашу думку він повинен коштувати?

Забігаючи наперед: по картинці неможливо оцінити рішення. Взагалі. Сьогодні за це не платять... але більшість досі називає "конкуренцією" та через боїться входити в айті.

Якщо ми говоримо про продуктовий або інтерфейсний дизайн — візуал це найменше що має значення. Бо в цього продукту є дуже багато вхідних даних які в пікселях не побачиш. Як клієнти потрапляють в цей застосунок? Що вони там шукають? Що продає бізнес і скільки це коштує? Які офери та гарантії? Яка кнопка є найважливішою на у user-flow і чому? Які меседжи доносяться до аудиторії? Як в цьому customer journey приймає участь сайт та звідки на нього йде трафік?

І ще тисячі подібних.

Без відповідей на ці питання дизайн це просто обгортка. І бізнес втрачає довіру до дизайнера, якщо він так мислить. В 2026 році за те що ти можеш красиво щось намалювати, у 98% випадках тобі заплатять 100-200 доларів (якщо ми кажемо про інтерфейси).

Давайте візьмемо конкретний приклад.

Уявимо, що є мережа клінік яка відкриває новий філіал в Польщі. Власник приходить й каже, що їм потрібен лише сайт. Більшість дизайнерів яким принесуть цю задачу одразу почнуть думати про кольори, шрифти та візуальну частину.

Але ж...

Перший крок це дослідження. Як зараз до вас приходять пацієнти? Що є головною дією яку ми хочемо від людини на сайті — записатись на прийом, зателефонувати, заповнити форму? Що заважає людям записатись прямо зараз? Скільки у вас типів послуг і чи всі вони однаково важливі? Чи може клієнт завантажити мобільний додаток з сайту, чи зможе після прийому? Чи є мобільний додаток взагалі? Можливо, простіше мати внутрішню систему прямо у вебі? Чи вона вже є?

Очевидно, бувають різні клієнти і в кожного різне бачення. Бувають такі, що приходять з чітким запитом. А буває, що в цифровому середовищі бізнесу хаос. Та ти можеш допомогти.

Але, одна справа запитати. Та зовсім інша — зібрати все в цілу архітектуру й зрозуміти що тобі роибити зараз, побудувати загальний план й почати працювати вже завтра. Можливо, перед цим зробити декілька зустрічей з технічною командою, яка вже зібралася навколо цього проєкту.

Це ж скільки сміливості потрібно, правда? А звідки вона зʼявиться, коли дизайнер мислить категоріями ui-китів, відстаней та customer journey map (які він начитався в інтернеті, й приблизно не уявляє наскільки це складний інструмент, до якого йому й близько не треба зараз підходити)?

Після цього з'ясовується що клініці потрібен не просто лендінг. Їм потрібна внутрішня система для лікарів і адміністраторів. Застосунок для пацієнтів де можна бачити свої аналізи і записи. Можливо великий веб-портал з авторизацією. І окремо маркетингова частина з SEO-блогом і описами всіх послуг.

Якщо тобі це звучить складно й здається чимось нереальним — вітаю, ти пройшов reality check.

Це п'ять різних продуктів. І дизайнер який одразу пішов малювати красивий лендінг витратить тижні на те що бізнесу не потрібно. Й буде ображатися, що його не розуміють. Тому що потрібно товщину 2 пікселі а не 1.

Розробники. Таргетологи. Маркетологи. Кожен зазвичай бачить лише свій шматок і не бачить картинку цілком. Бо "складно".

Денис з нашої спільноти отримав тестове завдання на трейдинговий термінал. Завдання було просте — дизайн нотифікейшена. Більшість новачків намалювали б красиве повідомлення з правильними відступами і кольорами. Денис зробив ресерч трейдингового домену, зрозумів як трейдери читають сповіщення в реальному часі і запропонував як покращити логіку самого повідомлення. Не як воно виглядає — а як воно працює. Детальніше про його шлях можна почитати тут.

Бізнес платить не за красиві рішення. Він платить за ефективні рішення й за те, що їх головняк з продуктом беруть на себе.

Скільки б теорії не було в твоїй голові, найголовнішим залишається мислення та твій підхід.

AI не забирає роботу, він забирає тих хто й так ледве тримався.

По всьому інтернету зараз несеться меседж що роботи замінюють людей.

Чесно? Десь це правда.

Наприклад, якісь механічні та циклічні дії які можна поставити "на рельси". Публікація контенту, щотижневі звіти, аналіз великих баз даних й їх порівняння.

Тобто, механічна рутина.

Хоча, в цьому плані двірник та консьерж у підʼїзді теж можуть поспорити. Це абсолютно завжди питання балансу.

Той чоловік з початку статті... він навчався з AI майже рік. AI давав йому план, радив що читати, допоміг зробити портфоліо. Результат — це нуль оферів і повне нерозуміння як функціонує реальний продукт. Тому що AI дав йому інформацію. Але інформація це не експертиза.

Ось в чому різниця. Дизайнер який розуміє продуктовий процес використовує AI щоб пришвидшити рісорч. Він провів інтерв'ю з двадцятьма користувачами і просить AI структурувати відповіді і знайти патерни. Те що вручну зайняло б день — займає годину.

Або він хоче перевірити першу гіпотезу по архітектурі і просить AI описати логіку екранів текстом щоб зрозуміти чи є в цьому сенс перед тим як відкривати Figma.

Власник бізнесу не зробить це сам. Не тому що він не вміє користуватись AI. А тому що він не знає як має функціонувати цифровий продукт зсередини. Він не розуміє UX деталі, не розбирається в архітектурі інтерфейсів.

Без правильного професіонала поруч (або команди) він буде банально витрачати час, тому що не зможе довести до ума.

Так само і Ліка. Вона використовує AI для комунікації з клієнтами — він перекладає і підлаштовує тон під кожного замовника. Американець пише інакше ніж австрієць. Різний менталітет, різна культура ділового спілкування. AI допомагає це відчути і правильно відреагувати. Але причина чому до неї приходять клієнти і платять €60 на годину — не AI. Це її репутація, її підхід до роботи і те що вона бере повну відповідальність за продукт.

AI просто знімає бар'єр мови.

Також, межі між junior і senior сьогодні стерлись. Це вже не так важливо як раніше. Важливо скільки всього ти готовий взяти на себе. AI в руках такої людини це прискорювач. Але, в руках того, хто не розуміє процесів — генератор красивих але абсолютно непотрібних результатів.

Став сильним у своїй ніші в першу чергу. AI підсилить тебе після.

Чому відправка свого резюме вже не працює?

Думаю, настав час відверто поговорити про те, чому у більшості не виходить.

Стандартна логіка виглядає так: є сайт з вакансіями > є моє резюме > відправляю і чекаю. Так це працювало десять років тому коли спеціалістів було мало і будь-яке CV з потрібними навичками помічали. Коли не довго думали, перед там як інвестувати купу грошей в застосунки, сайти, різні CRM системи.

Сьогодні на одну позицію приходять сотні кандидатів. Всі однакові. Рекрутер дивиться на це і не розуміє чим ти відрізняєшся від інших двохсот людей які надіслали те саме.

В більшості це просто випадковість.

Роки досвіду і список навичок більше нікому не цікаві самі по собі. Дивляться на інше. На ініціативність. На те чи розуміє людина продукт, напрямок та процес компанії. На те чи може вона стати частиною всього цього і бути корисною.

І ось тут з'являється простір де майже немає конкуренції. З мого субʼєктивного погляду, 99,9% просто в стані "ждуна".

Для цього потрібно подумати: що зробити, щоб мене помітили? Якщо резюме у всіх однакові, то як бути? Можливо, зможу надіслати відео-звернення на пошту? Можливо, можу додатися в контакти CEO або його партнерів? Можливо, я побачив пост їх продукту та в мене зʼявилася думка як це по іншому можна зробити — тому швидко покажу своє рішення? Можливо, запропоную перший тиждень безкоштовно попрацювати з ними, щоб дати якусь цінність, а якщо їм сподобається то проговоримо зручні умови?

Сьогодні важливо крутитися. Тому, проактивність та комунікація це неймовірно важливі навички для кожного, хто хоче реалізуватися в айті в наступні роки. "Ждуни" повернуться в сервісний найм або на фізичну роботу де й до цього були. Боляче? Звичайно.

З особистого досвіду раджу дивитися ютубчик та читати книжки з продажів. Наприклад, Alex Hormozi (в нього є серія 3 головних книжок). А після першого позитивного досвіду світ в голові перевернетсься, бо зʼявиться розуміння що це все не випадковість, а система яку ти контролюєш.

Тестуй різні повідомлення, дивись як на них реагують. Потім змінюй. Тобі потрібен лише один гарний дзвінок, після якого отримаєш свій контракт або клієнта.

Окей, то що робити якщо ти зараз застряг?

Перший крок це зупинитись і подивитись на своє позиціонування.

Не "я дизайнер / розробник / SMM / таргетолог / маркетолог / автоматизатор". А детальніше. Відповісти на кілька конкретних питань. На якому ринку хочеш працювати — Європа, Штати, Україна? В якому домені тобі цікаво — healthcare, fintech, e-commerce, automotive, crypto? Яка конкретно твоя роль в цьому домені — мобільні застосунки, веб-платформи, дизайн-системи?

Той хто має чітке позиціонування й нішу — завжди буде перемагати. Чи прийшов б ти в масовий супермаркет купувати собі кросівки Adidas? Серед продуктових поличок.

Після того як є чітке позиціонування, треба зрозуміти де існує твій ринок. Не де розміщені вакансії... А де є люди які приймають рішення про найм. Власники бізнесів і стартапів, продакт-менеджери, тімліди. Вони є у всіх соціальних мережах сьогодні. В LinkedIn, X, YouTube, Facebook-групах свого домену, на форумах і в окремих спільнотах месенджерів.

Тобі потрібно їх досліджувати. Про що частіше пишуть? Як вони мислять? Чим займаються прямо зараз? Яку фічу нову беруть в реалізацію? Чим можу допомогти?

Також, тобі потрібна презентація. Не CV на двох сторінках. А короткий pitch-deck який можна показати за 5-7 хвилин. Хто ти, що ти робиш, як ти підходиш до роботи, які задачі тобі цікаві. Щоб показувати на будь-яких зустрічах із новими клієнтами. Або, під час співбесіди в компанію в яку хочеш влаштуватися.

На інтервʼю з клієнтами, технічними командами або рекрутерами не бути жертвою. Більшість приходить й намагається стати ідеальним пазлом. Бояться помилятися чи навіть чесно відповідати "не знаю". Готуй свій список питань, цікався процесами та актуальнами цілями продукту.

Навіть не помітиш, наскільки швидко закриється твій перший контракт. Або, знайдеться перша робота.

Ера тих хто просто сидить й "лутає" собі шалені гроші в айті дійсно пройшла. Але, зараз ера професійності, чесності й відповідальності. Ти можеш отримувати ще більше ніж раніше, якщо збереш себе в цінну форму.

Як думаєш, скільки людей з 100 візьмуть ці поради й будуть їм слідкувати? З мого досвіду — 1 чи 2. Максимум. Всім лінь. Про яку конкуренцію ми взагалі говоримо?

Багато моїх знайомих скаржаться на те, що не можуть місяцями закривати позиції на зарплатню в дві, три, пʼять тисяч доларів на місяць. Тому що немає тих, хто дійсно може це зробити.

p.s скоро плануємо додавати aemjobs лист до нашого коледжу, де будуть списки крутих (й обʼєктивно складних) вакансій. Для тих професіоналів, які не бояться. Буде прямо на сайті.

Але, на самі цікаві позиції ми наймаємо самостійно наших випускників, які отримали внутрішню сертифікацію в коледжі (бо сьогодні компанії зовсім не дивляться на це).

Але, також праві ті хто кажуть що роботи немає.

‍Тому що їх світ айті існує навколо бідного ринку серед маленького бізнесу. Для простого прикладу — мережа 4х кавʼярень не може собі дозволити те, що може зробити мережа 4х медичних кліник.

Ці професіонали не вивезуть працювати з складними задачами за великі гроші. Ментально не будуть до цього готові.

Вистачає прикладів, коли люди кидали проєкти на які випадково погодилися, через банальний страх й мандраж всередині.

Я веду до того, що "робота є" або "роботи немає" це дуже субʼєктивні поняття, та залежать напряму від оточення людини, та того як вона бачить світ технологій.

Якщо дочитав до цього моменту — молодчина. Уяви, скільки людей подумали на секунду про те, що можливо вирішити свої проблеми, та потім передумали тому що стало складно.

Бажаю тобі успіхів!